|
Скарб Мазепи.Переяслав
Ми знову вирахували незабраний скарб. Цього разу Переяслав-Хмельницький. І знову Мазепа! Таке враження, що дух великого Гетьмана блукає десь поруч... Фігура Мазепи була такою масштабною, що навіть через кілька століть, історики не можуть пояснити багатьох подій того часу, що якимось чином впливають на час нинішній.
Все почалося кілька років тому. Через одне з козацтв, ми вийшли на цікавого бізнесмена, який вирішив фінансово підтримати щось культурологічне. Зустрілися в дорогому ресторані, випили Хеннесі і постановили розповісти про музеї Переяслава. Справа в тому, що завдяки подвижницькій діяльності Михайла Сікорського, в місті виник унікальний музейний комплекс - Національний історико-етнографічний заповідник Переяслав. Майже три десятка музеїв розкидані містом. Починалося все у пятидесяті, коли випускник істфаку Київського університету Михайло Сікорський прибув у містечко за розподілом, аби очолити місцевий музей, що розміщувався у двох кімнатках. Нині - НІЕЗ Переяслав гордість України. Михайло Іванович Сікорський - Герой України. Чимало пережила ця людина. Постійно бореться за музей і перемагає! Чимось допоміг і журнал Музеї України, членом редколегії якого є Михайло Іванович. Реально підтримували його у кучмині часи, просили Президента В.Ющенка присвоїти високе звання директору...
Отож, того, першого разу, приїхали у Переяслав, познайомилися з директором, який подарував книгу журналіста Миколи Махінчука Обереги нашої памяті. Потім зробили кілька спецвипусків журналів про музеї Переяслава, організували до міста журналістську експедицію, нагородили Михайла Івановича... Щось та і зробили для популяризації та захисту міста і музею...
А книга Махінчука спокійно стояла на полиці всі ці роки. Днями вирішили почитати. Враховуючи те, що вже з рік Мазепа, Хмельницький, Апостол, Сірко та інші ватажки козацтва, підкидають нам якісь неймовірні історії, ми розплутуємо якісь детективи за участі спецслужб кількох країн, музейні таємниці, тема нам близька.
Відкриваю. Перша фраза, яку випадково вихоплюю, про Мазепу. М.Сікорський розповідає, що Гетьмана хвилювала слава Богдана. Він навіть вирішив облаштувати столицю у Переяславі! Звів Кафедральний Вознесенський собор, монастир, дві школи. Подарував Вознесенському монастирю Пересопницьке Євангеліє! Так, те саме, на якому нині присягають Президенти! Та книга була перекладена зрозумілою народу мовою у 1556-61 роках у Пересопницькому монастирі на Рівненщині. Іван Мазепа був затятим книголюбом, мав розкішну бібліотеку. Якимось чином роздобув ту унікальну книгу. Перевіз до Переяслава. Ще і напис зробив! 1701 року! 17 квітня. Святиня була у Переяславі аж до 30-х років минулого століття! Потім перевезли до Києва. 1991 року саме на Пересопницькому Євангелії присягав Перший Президент Незалежної України Л.Кравчук.
Іван Мазепа хотів відбудувати Богданівську козацьку церкву. Не встиг. Але, і це достеменно відомо, зробив кілька таємних підземних ходів. Є два ходи між Михайлівською та Успенською церквами. Готувався хід і до його майбутньої резиденції.
Поразка під Полтавою, сплутала всі карти. Втративши під час Полтавської битви чимало регалій, цінності, козаки відступили до Переяслава. Петро І, до речі, роздивившись захоплені під Полтавою трофеї, вирішив зайнятися колекціонуванням, створивши кілька музеїв, основу фондів яких, поклали козацькі речі... Тяжко переживаючи поразку, зраду соратників, сподіваючись повернутися, Іван Мазепа заховав чимало цінностей, в основному золото, срібло, коштовну зброю, монети, в якомусь секретному підземному ході, недалеко від якоїсь церкви.
Директор музею Михайло Іванович Сікорський, будучи фанатичним збирачем старовини, та й ще досвідченим археологом, вирішив знайти скарб. Працював в архівах, вивчав схеми, стіни церков. Знайшов один підземний хід. Спробували копати - все обвалюється. Небезпечно. Розкопки закінчили. А даремно...
-Музейники були десь поруч! - авторитетно заявив козацький біоенергетик і генерал Валерій Пильник, - К
|
|
|
