Історія Перяслава-Хмельницького

ІІ тис. до н.е. - перші поселення пори бронзи.

ІІІ - поч. V ст. - на території сучасного Переяслава виникають поселення черняхівської культури.

907 - перші згадки про Переяславську фортецю в угоді між Київською Руссю та Візантією, де Переяслав згадується як одне з трьох найбільших міст Київської Русі.

993 - зміцнення переяславського дитинця за наказом князя Володимира Великого.

1008 - спорудження першого кам'яного культового спорудження міста - Хрестовоздвиженської церкви.

1054 - переяславським князем стає Всеволод, син Ярослава Мудрого. Виникнення Переяславського князівства.

1089 - активна забудова дитинця за ініціативою митрополита Єфрема Переяславського. Збудовані Михайлівський собор, Єпископська брама, Андріївська церква, каплиці та тереми Єпископського двору.

1094-1113 - князювання у Переяславі Володимира Мономаха.

2 пол. ХІІ ст. - Володіння Переяславського удільного князівства охоплюють величезну територію між Дніпром, Окою і верхньою Волгою.

1187 - перше письмове згадування назви «Україна», пов’язане зі смертю переяславського князя Володимира Глібовича.

1239 - повне руйнування міста ордами монголо-татар. Після цього Переяславщина стає частиною Київського удільного князівства.

60-ті рр. XIV ст. - війська литовського князя Ольгерда Переяславщину загарбали литовські феодали. Переяславську землю було поділено на повіти, а повіти - на волості. Переяслав став центром волості.

1441-1471 - Переяслав входив до складу відновленого Київського князівства, а потім - до Київського воєводства.

1482 - спустошення Переяслава військом кримського хана Менглі-Гірея.

1569 - відповідно до Люблінської унії місто відходить до Польщі.

1585 - Переяславу надане Магдебурзьке право та ряд пільг, щоб збільшити приплив населення до міста. Міщани та селяни з найближчих сіл звільнялися на 30 років від усіх податків.
Польський король Стефан Баторій своєю грамотою дав дозвіл на побудову у Переяславі украпленого замку. Замок було споруджено на підвищеному районі міста - на території колишнього дитинця. Це місце назвали верхнім містом, а рівнинну частину, де проживала основана маса міщан, - Нижнім містом. У замку побудували гарнізон на 200 надвірних козаків.

1591-1593 - переяславські козаки й міщани беруть участь у повстанні під проводом Кшиштофа Косинського.

1594-1596 - Переяслав відіграв важливу роль у повстанні на солі із Северином Наливайком.

Поч. XVII ст. - володарем Переяславського староства і міста стає покатоличений український магнат Я. Острозький, а з 1620 - волинський воєвода Я. Заславський.

1625 - за Куруківською угодою місто стає центром одного з найбільших реєстрових полків в Україні.

25.05.1630 - у бою під Переяславом гетьман нереєстрових козаків Тарас Федорович обуває перемогу над польським коронним військом під командуванням гетьмана С. Конєцпольського. На початку місяця Тарас Федорович зосередив основні повстанські сили (бл. 30 тис. осіб) у Переяславі. Польське коронне військо понад 12 тис. осіб, підійшовши до міста, розпочало запеклі бої, що тривали два тижні. 25 травня після кількагодинного кровопролитного бою козацькі полки ущент розгромили польські підрозділи. У Переяславський битві загинуло кілька тисяч жовнірів та 300 шляхтичів. Сам Конєцпольський урятувався втечею. Шевченко оспівував цю перемогу української зброї у поемі «Тарасова ніч».

08.06.1630 - під Переяславом було підписано угоду між польським гетьманом С. Конєцпольським та українськими козаками. Розгром українськими козаками коронного війська у Переяславський битві змусив польське командування почати переговори з козацькими представниками. За угодою козацький реєстр збільшувався з 6 до 8 тис. осіб. Нереєстрові козаки мали повернутися до шляхетських маєтків, їм гарантувалася амністія.

1635 - польський магнат, переяславський староста Л. Жолкевський перетворив місто на резиденцію єзуїтів, а через три роки заснував тут колегіум. Він відібрав у міщан і козаків Переяслава селітряні і поташні буди та віддав їх у волод